Технічні характеристики.
Експерименти.
Здобуття невеликих кількостей газів: водню, вуглекислого газу, хлору
Загальні характеристики.
Прилад виготовлений з термостійкого скла у вигляді циліндра з одним відводами. Прилад комплектується скляною воронкою з довгим відводом, гумовим корком з одним наскрізним отвором, 3-ма пластиковими насадками та сполучною гумовою трубкою зі скляним наконечником.
Внутрішній діаметр циліндричного горла приладу 17мм.
Габаритні розміри 22х55х250мм.
Вага 0,08кг. Проведення дослідів.
Отримання водню і вивчення його властивостей
Закріплюють пробірку в лапці лабораторного штатива. На рухливу насадку закріплюють гранулу цинку.
Обережно (при відкритому затиску!) вливають у воронку кислоту (соляну 1:2 або сірчану 1:5) до зіткнення кислоти з гранулою цинку. Починається виділення водню.
Для припинення виділення газів закривають затиск.
Газ, що виділяється, не маючи виходу, починає давити на кислоту в пробірці і через відросток витісняє її у воронку.
У такому вигляді прилад заряджений, але знаходиться в неробочому стані. Для приведення його в робочий стан слід відкрити затиск.
Перевірка водню на чистоту:
Перед підпалом водню у газовідвідній трубці приладу необхідно переконатися в його чистоті. Для цього наповнюють воднем (шляхом витіснення повітря) чисту суху пробірку (пробірку слід тримати вертикально догори дном).
Почекавши 1-2хв вносять пробірку отвором в полум'я спиртівки (на віддалі від приладу!).
Отримання вуглекислого газу і вивчення його властивостей
Використовують прилад в тому ж стані, що і для отримання водню. В цьому випадку в рухливу насадку закріплюють шматочом мармуру розміром з сочевицю, а у воронку обережно заливають соляну кислоту 1:2.
Вуглекислий газ виявляють по помутнінню вапняної води :
- опускають кінець газовідвідної трубки приладу в пробірку (чи склянку) з вапняною водою;
- відкривають затиск приладу і пропускають вуглекислий газ у вапняну воду до її помутніння.
Вуглекислий газ не підтримує горіння.
Направляють потік вуглекислого газу з газовідвідної трубки приладу на спиртівку, що горить, або свічку. Свічка (спиртівка) гасне.
Отримання хлору і вивчення його властивостей
Для проведення досліду використовують прилад в повній збірці. Виймають з пробірки з відведенням воронку.
На дно пробірки поміщають на кінчику ложки-дозатора марганцевокислий калій (злегка закрити дно пробірки).
У рухливі насадки на відростку воронки закріплюють від низу до верху:
- в першу - шматочок фільтрувального паперу, змочений розчином броміду калію (чи натрію);
- в другу - шматочок фільтрувального паперу, змочений розчином йодиду калію (чи натрію);
- в третю - шматочок кольорової вологої тканини.
Насадки рівномірно розподіляють по довжині відростка.
Вставляють воронку (із заповненими насадками) в пробірку з відведенням.
Опускають скляний наконечник газовідвідної трубки в склянку (чи пробірку) з розчином лугу.
Вливають у воронку (при відкритому затиску!) 3-5 крапель соляної кислоти (1:1). По відростку воронки кислота стікає на дно пробірки і стикається з марганцевокислим калієм. В результаті їх взаємодії утворюється хлор, який, піднімаючись вгору, витісняє вільний бром і йод з їх солей.
Спостерігають зміну кольору шматочків фільтрувального паперу в чашках-насадках:
- в нижній насадці з'являється червоно-бурий колір брому;
- в середній насадці - темно-фіолетовий колір йоду;
- у верхній насадці відбувається знебарвлення кольорової тканини.
Залишки хлору, що не прореагував, поглинаються розчином лугу.
Умови експлуатації та зберігання.
Після проведення дослідів прилад слід промити і просушити.
Зберігати в сухому опалювальному приміщенні. Берегти від ударів.